II Міжнародна науково-практична конференція
«ФІНАНСОВО-КРЕДИТНИЙ МЕХАНІЗМ АКТИВІЗАЦІЇ ІНВЕСТИЦІЙНОГО ПРОЦЕСУ»

3 листопада 2011 року в приміщенні ДВНЗ «Київський національний економічний університет імені Вадима Гетьмана» була проведена IIМіжнародна науково-практична конференція «Фінансово-кредитний механізм активізації інвестиційного процесу».
Конференція була присвячена 15-річчю створенням кафедри банківських інвестицій, яка і стала ініціатором та організатором конференції на чолі із завідувачем кафедри доцентом, кандидатом економічних наук Т.В. Майоровою.
На конференції розглядалися такі питання як:

1)    грошово-кредитні чинники активізації інвестиційного процесу;
2)    ресурсний потенціал банків у забезпеченні інвестиційної діяльності суб`єктів господарювання;
3)    шляхи активізації діяльності фінансово-кредитних установ на інвестиційному ринку;
4)    проблеми становлення та розвитку ринку капіталів в Україні;
5)    інноваційні форми та фінансові інструменти активізації інвестиційної діяльності;
6)    регулювання діяльності фінансово-кредитних установ в інвестиційній сфері;
7)    удосконалення інституційних основ банківської діяльності в інвестиційній сфері.

У роботі конференції взяли участь провідні фахівці та науковці фінансово-кредитної сфери, викладачі вищих навчальних закладів, працівники науково-дослідних організацій та підприємств.
В процесі роботи конференції були заслухані доповіді фахівців та науковців з проблем активізації фінансово-кредитного механізму в інвестиційній сфері та взяті до уваги конкретні пропозиції щодо виходу України з фінансово-економічної кризи.
Відкрив конференцію декан кредитно-економічного факультету, професор, доктор економічних наук М.І. Диба, який окреслив коло проблем формування інвестиційного клімату в Україні, а саме:

-         питання пошуку шляхів активізації інвестиційної діяльності;
-         забезпечення ефективного впливу грошово-кредитного механізму на створення відповідного середовища;
-         питання впливу на рівень інвестиційної активності грошово-кредитної політики держави, яка проводиться Національним банком України.

Він зазначив, що ці та інші проблеми фінансово-кредитного механізму активізації інвестиційного процесу необхідно вирішити учасникам конференції.
Майорова Т.В., к.е.н., доцент, завідувач кафедри банківських інвестицій ДВНЗ «Київський національний економічний університет імені Вадима Гетьмана», виступила з доповіддю «Трансформація інвестиційного процесу в умовах глобалізаційних викликів»
Аржевітін С.М., д.е.н., депутат Верховної Ради України, виступив із доповіддю «Санаційний банк як інструмент управління проблемними активами».
Шаповалова М.М., к.е.н., заступник директора науково-дослідного економічного інституту Міністерства економічного розвитку та торгівлі України виступила з доповіддю «Регулювання діяльності фінансово-кредитних-установ в інвестиційній сфері.
Бондар В.С., Перший віце-президент Асоціації українських банків, виступив з доповіддю «Банківський сектор України в умовах європейської боргової кризи і нестабільності світових ринків».
Оністрат А.А., Голова спостережної ради ПАТ «Банк національний кредит», виступив з доповіддю «Банківська система України. Жовтень, 2011р.».
Науменкова С.В., д.е.н., професор, завідувач кафедри банківської справи Київського національного університету ім. Тараса Шевченка, виступила з доповіддю «Вдосконалення нагляду за діяльністю фінансово-кредитних установ: сучасні тенденції та українська практика».
Мирун М.І., к.е.н., професор кафедри банківської справи ДВНЗ «Київський національний економічний університет імені Вадима Гетьмана», виступив із доповіддю «Кредитний метод мобілізації коштів для інвестиційної діяльності».
Герасименко П.В., д.т.н., професор кафедри Петербурзького державного університету шляхів сполучення, виступив із доповіддю «Лінеарізація функції попиту послуги по ціні».
Брітченко І.Г., д.е.н., професор, директор Міжгалузевого інституту підвищення кваліфікації та перепідготовки спеціалістів Полтавського університету економіки і торгівлі, виступив із доповіддю «Вексельні інструменти активізації інвестиційних процесів».
Дадашева О.Ю., к.е.н., доцент кафедри «Банки та банківський менеджмент» Фінансового університета при Уряді Російської Федерації, виступила із доповіддю «Проблеми регулювання інвестиційної банківської діяльності в умовах глобалізації економіки».
Бровкина Н.Є., к.е.н., доцент кафедри «Банки та банківський менеджмент»  Фінансового університета при Уряді Російської Федерації, виступила із доповіддю «Кредитний ринок в умовах інноваційного розвитку економіки».

За результатами обговорення проблем, які піднімалися на конференції,  учасники конференції прийняли Резолюцію, у якій запропонували конкретні шляхи активізації фінансово-кредитного механізму в інвестиційній сфері, а саме:

1)    Розробити ефективний механізм оптимізації державних та ринкових інструментів впливу на інвестиційну діяльність, у тому числі шляхом: формування цілісної системи державного управління інвестиційним процесом на основі функцій: прогнозування, планування, організації, контролю різноспрямованих соціальних, техніко-технологічних, фінансових, екологічних та інших векторів руху.
2)    Забезпечити проведення узгодженої грошово-кредитної та валютної політик урядом і НБУ, збалансування державних фінансів, контрольовані інфляційні процеси, зменшення дефіциту платіжного балансу, активна участь держави у розв’язанні проблеми негативно класифікованих кредитів.
3)    З метою збільшення кредитного потенціалу комерційних банків і відповідного збільшення кредитних вкладень в реальний сектор економіки вжити заходів щодо:

-       збільшення рефінансування комерційних банків з боку Національного банку за рахунок розширення кредитування під заставу цінних паперів;
-       придбання на певних умовах тих або інших кредитів комерційних банків спеціалізованими державними агентствами або самим Національним банком України;
-       створення спеціалізованих банків реконструкції і розвитку, можливо, за галузевим принципом;
-       проведення узгодженої грошово-кредитної та валютної політик урядом і НБ, збалансування державних фінансів, контрольовані інфляційні процеси, зменшення дефіциту платіжного балансу, активна участь держави у розв’язанні проблеми негативно класифікованих кредитів;
-       проведення не фрагментарного, а системного реформування вітчизняного фінансового сектора в цілому – як банківської системи, так і не банківських установ та суб`єктів інфраструктури.

4)    Створити ефективний трикутник «Держава – Банки – Виробництво», який забезпечив би мобілізацію і спрямування українських фінансових ресурсів на інвестиційні потреби виробника та захищав законні права вітчизняного кредитора. Для цього необхідно:

-       переглянути існуючу систему резервування коштів комерційних банків у напрямі зниження норми резервування;
-       удосконалити механізм рефінансування комерційних банків з одночасним стимулюванням їхньої інвестиційної діяльності;
-       забезпечити підвищення рівня концентрації банківського капіталу шляхом підвищення капіталізації та платоспроможності банків;
-       запровадити систему державної компенсації відсотків за кредитами під інвестиційні проекти, визначені Кабінетом Міністрів України, розробити механізм сплати податків за інвестиційними кредитами тільки після реалізації відповідних проектів. припинити практику фінансування дефіциту бюджету шляхам вкладення коштів, мобілізованих у сфері матеріального виробництва, в операції на первинному ринку ОВДП;
-       прийняти рішення щодо виключення податкових органів з системи майнових відносин, які є основою застави за кредитами;
-       змінити підходи щодо мораторію на продаж майна державних підприємств;
-       створити Фонд довгострокового кредитування, який, акумулюючи державні кошти та кошти НБУ, міг би цілеспрямовано спрямувати їх на реалізацію технологічно вагомих для країни інвестиційних проектів через надійні українські банки;
-       щоб основа посткризового відновлення процесу розширеного відтворення базувалась на довгостроковому інвестиційному ресурсі у національній валюті (гривні);
-       щоб діяльність інституційних інвесторів вийшла за межі посередництва і набула інвестиційно-каталізуючих ознак з метою нормалізації кредитно-інвестиційного циклу і убезпечення фінансової системи від зовнішніх загроз дестабілізації.
5)    Розробити та запровадити дієвий механізм надання суттєвих пільг промисловим підприємствам, що впроваджують інвестиції та інновації на пріоритетних напрямах і реалізують конкурентоспроможну продукцію, в тому числі встановлення податкових канікул.
6)    З метою стимулювання розвитку ринку боргових інструментів в Україні використання вжити заходів щодо:
-       створення передумов для залучення ресурсів домогосподарств на ринок облігацій, що уможливить залучення додаткових ресурсів на ринок, сприятиме активізації ощадних процесів на макрорівні;
-       зниження адміністративних бар’єрів для виходу на ринок незначних за розміром емітентів з невеликими емісіями стимулюватимуть приплив капіталу у інноваційну сферу, сприятимуть структурній перебудові економіки;
-       розбудови ефективної системи захисту прав інвесторів у облігації підприємств, насамперед, за рахунок підвищення інформаційної прозорості ринку, недопущення дискримінації інвесторів за будь-якими ознаками та жорсткого державного нагляду за дотриманням норм та правил.
7)    З метою активізації кредитування інвестиційних проектів вжити заходів щодо: створення та функціонування системи державного кредитування; розвитку системи обов’язкового страхування вкладів, причому довгострокові депозити слід страхувати за пільговими ставками.
8)    З метою забезпечення розвитку фінансового ринку вжити заходів щодо створення законодавчих передумов для впровадження спільних продуктів банків і страхових компаній, що буде додатковим чинником підтримки економічного зростання в країні. 
9)    Створити біржовий інноваційний ринок для залучення інвестицій у компанії малої та середньої капіталізації, що надасть можливість компаніям інноваційного сектору проводити IPOта вторинні торги на фондовому майданчику.

Відповідальний з організаційних  питань конференції, завідувач кафедри банківських інвестицій, к. е. н., доцент Майорова Тетяна Володимирівна

Фотозвіт конференції